Делятинська громада
Івано-Франківська область, Надвірнянський район

НОВИНИ

Дата: від до Скинути

Встановлення факту батьківства в судовому порядку

Встановлення факту батьківства в судовому порядку

                        У разі смерті чоловіка, який не перебував у шлюбі з матір'ю дитини, факт його батьківства може бути встановлений за рішенням суду.          Встановлення факту батьківства в судовому порядку відрізняється від визнання батьківства за рішенням суду за на­ступними критеріями:   відсутність спору щодо батьківства дитини;   смерть батька дитини, факт батьківства якого підлягає      встановленню або оголошення його померлим;    порядком судового розгляду справи.           Згідно з п.15 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 №5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» суд розглядає заяви про встановлення факту батьківства в разі смерті особи, яку заявник вважає батьком дитини. Заяви про встановлення фактів батьківства чи визнання батьківства розглядаються судом, якщо у свідоцтві про народження певна особа не вказана батьком дитини (наприклад, запис про батька дитини проведено за вказівкою матері, яка не перебувала у шлюбі, або ж такий запис зовсім відсутній) і можуть бути подані матір`ю, опікуном чи піклувальником дитини чи самою дитиною після досягнення повноліття. Відповідно до п.7 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» у разі смерті чоловіка, який не перебував у шлюбі з матір`ю дитини, або смерті жінки, котра вважалась матір`ю останньої, факт їхнього батьківства (материнства) може бути встановлено за рішенням суду в окремому провадженні. Заяви про встановлення факту як батьківства, так і материнства суд приймає до розгляду, якщо запис про батька (матір) дитини в Книзі реєстрації народжень учинено згідно зі ст.135 СК України. У пункті 9 вказаної постанови зазначено, що питання щодо походження дитини суд вирішує на підставі будь-яких доказів про це.           Хто має право на подання заяви про встановлення факту батьківства Відповідно до положень ч. 2 ст. 130 Сімейного кодексу України заява про встановлення факту батьківства може бути подана особами, зазначеними у ч.3 ст. 128 Сімейного кодексу України.           Хто має право на подання заяви про встановлення факту батьківства Відповідно   до   положень  ч.  2  ст. 130   Сімейного кодексу України заява про встановлення факту батьківства може бути подана особами, зазначеними у ч.3 ст. 128 Сімейного кодексу України. До таких осіб належать:    матір дитини;    опікун, піклувальник дитини;    особа, яка утримує та виховує дитину;    сама дитина, яка досягла повноліття;    особа, яка вважає себе батьком дитини.

14:34 17.05.2024

Гіперопіка – небезпека чи необхідність?

Гіперопіка – небезпека чи необхідність?

Гіперопіка прирікає дитину на життєві невдачі, часто батьки, які виявляють надмірну опіку, вважають, що вони роблять усе заради дитини. Вони хочуть, щоб у неї було все найкраще, що може дати життя, і захищають її від «жорстких», «важких» і «небажаних» обставин. Діти, що піддаються гіперопіці, не можуть вільно займатися чим-небудь, як їх однолітки. Батьки вважають, що неконтрольовані заняття шкідливі для дитини. Такі діти не мають обов'язків удома, тому що батьки вважають, що таким чином вони позбавляють їх безтурботного дитинства.   Рішення всіх проблем замість дитини. У батьків, які виявляють надмірну опіку, є свої способи втручатися в життя дитини. Вони вирішують її проблеми, з якими вона могла б упоратися й сама. Вони ставляться до дитини, як до маленької, змушуючи її відчувати свою нездатність самій спланувати свої дії. Фактично, батьки, схильні до гіперопіки, роблять своїх дітей залежними й інфантильними. Відчуття, що дитині всі заборгували. Через особливості виховання діти батьків, які виявляють надмірну опіку, схильні думати, що їм усі щось винні, і вони можуть робити все, як їм заманеться. Їх не привчили до того, що вони не є центром всесвіту, і вони повинні навчитися знаходити спільну мову з тими, хто їх оточує. Оскільки такі діти думають, що вони особливі, вони засмучуються, коли ситуація складається не на їх користь. Сприятлива мішень для боулінгу. Багато дітей батьків, що надмірно опікуються, стають жертвами булінгу, тому що в них не розвинені соціальні навички, необхідні для виживання в школі. Шкільні розбишаки часто вибирають собі в жертви невпевнених у собі й беззахисних дітей. Іншими словами, впевнені в собі й соціально адаптовані діти не піддаються булінгу, тому що вони можуть упоратися з цією проблемою. Непоступливість. Діти надто турботливих батьків часто не користуються повагою серед однолітків. Однокласники вважають таких дітей непоступливими.       ПОРАДИ БАТЬКАМ !!!! Перестаньте тотально контролювати дитину. Намагайтеся надавати дитині більше свободи, дозволяючи обирати, на які гуртки ходити, який одяг носити, з ким дружити тощо. Просіть дитину надати вам допомогу.   Діти беруть приклад з батьків, переймають як хороші, так і негативні якості. Намагайтесь формувати та транслювати спокійне ставлення до проблем, навчайте шукати різні варіанти вирішення ситуацій, розвивайте критичне мислення. Робіть акцент на тому, що не існує правильного або неправильного рішення. Тільки шляхом спроб і дій можна це зрозуміти.    Запитуйте дитину про її захоплення, дізнавайтесь, що подобається робити, а що ні. Щиро цікавтесь усіма новими ідеями, навіть якщо вважаєте їх безглуздими та не вартими уваги. Діти мають відчувати, що ви підтримаєте їх попри все.   Робіть акцент на процесі, а не на результаті. Дитина повинна розуміти, що процес сам собою може бути захоплюючим і цікавим. А труднощі, які виникають — це лише частина роботи, їх можна подолати та отримати від цього задоволення.   Будьте для дітей прикладом самостійності та стійкості. Ваша модель поведінки так чи інакше стане для них основною, отже намагайтесь прищеплювати добрі якості, цінності та традиції. Вчіть бути відповідальними за своє життя, дії та рішення.   Варто дотримуватись балансу між дійсно необхідною турботою, контролем і допомогою. Навички, необхідні дорослим, не сформуються, щойно виповниться 18 років. Це тривалий процес, у якому найважливіша роль — у батьків. Від них залежить, наскільки самостійною та зрілою особистістю виросте дитина.

14:32 17.05.2024

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора

Онлайн-опитування:

Увага! З метою уникнення фальсифікацій Ви маєте підтвердити свій голос через E-Mail
Скасувати

Результати опитування

Дякуємо!

Ваш голос було зараховано

Авторизація в системі електронних петицій

Ще не зареєстровані? Реєстрація

Реєстрація в системі електронних петицій


Буде надіслано електронний лист із підтвердженням

Потребує підтвердження через SMS


Вже зареєстровані? Увійти

Відновлення забутого пароля

Згадали авторизаційні дані? Авторизуйтесь