Що таке стигма?
СТИГМА – знак сорому, ганьби чи осуду, який призводить до того, що людину відкидають, дискримінують і виключають з різних сфер життя суспільства.
Стигма може стосуватися різних характеристик, таких як стан здоров'я (наприклад, психічні розлади, ВІЛ/СНІД, туберкульоз тощо), етнічна належність, статева орієнтація, вік, вага чи будь-які інші атрибути, що відрізняють людину від загальноприйнятих соціальних норм. Люди з психологічними проблемами - є найбільш незахищеною категорією хворих, мішенню для безлічі соціальних упереджень та жахливої дискримінації.
При зустрічі з незнайомцем ми можемо помітити, що він є носієм певної якості, яка відрізняє його від інших людей і є небажаною для нього. Таким чином, у нашій свідомості він перетворюється із цільної особистості на неповноцінну, яка має певні дефекти. Така якість і є «стигмою».
Буває так, що людина, що має психологічні труднощі відкладає похід до спеціаліста і шукає шляхи вирішення самостійно. Але неконструктивні методи самодопомоги тільки погіршують стан.
Стигма має низку негативних наслідків, які можуть бути небезпечними як для окремої людини, так і для суспільства в цілому:
- Погіршення фізичного та психічного здоров'я. Призводить до стресу, тривожності, депресії та інших психічних проблем, ускладнює перебіг захворювання та провокує ризик його подальшого розвитку чи поширення. Може ускладнити доступ до медичної допомоги, оскільки люди, що відчувають стигму, можуть уникати звернення за лікарською допомогою через страх осуду та приниження.
- Соціальне відчуження. Люди можуть відчувати себе виключеними та неприйнятими, що може призвести до соціальної ізоляції та важкості у встановленні та підтримці стосунків.
- Обмеження можливостей. Стигма обмежує можливості людини на різних сферах життя, таких як освіта, працевлаштування та кар'єрний розвиток. Дискримінація через стигму може призвести до відмови в прийнятті на роботу або прогресивно знижувати професійний ріст.
- Погіршення якості життя. Призводить до загального погіршення якості життя, позбавляючи людину відчуття гідності та самовизначення. Це може призвести до погіршення фізичного та психічного здоров'я, зниження самооцінки та втрати віри в себе.
Якщо ви відчуваєте стигму, то ось декілька порад, які можуть допомогти у вашій індивідуальній боротьбі з нею:
- Самоспостереження. Спостерігайте за своїми думками і емоціями. Визначте, які негативні внутрішні монологи часто повторюються в вашій голові і намагайтеся змінити їх на позитивні.
- Практика позитивного мислення. Навчіться переформулювати негативні думки на позитивні. Замість того, щоб говорити собі: "Я нічого не можу", скажіть: "Я можу зробити це".
- Встановлення реалістичних цілей. Поставте перед собою реалістичні цілі і досягайте їх. Кожен успіх, навіть невеликий, допомагає підвищити самооцінку. Навчання нових навичок і досягнення в них може збільшити вашу впевненість у собі і відчуття власної компетентності.
- Практика самосприйняття. Навчіться слухати свої потреби та віддавати їм пріоритет. Дозвольте собі відпочивати, робити те, що вас цікавить, та відмовлятися від речей, які вам не відповідають. Пам'ятайте собі про свої сильні сторони та досягнення. Розумійте, що немає нікого ідеального, і це нормально.
