Вітряна віспа
Вітряна́ ві́спа (вітря́нка) — контагіозне вірусне захворювання з групи герпесвірусних інфекцій, яке відзначається переважним ураженням дітей, помірною загальною інтоксикацією, поліморфною висипкою з переважанням везикул.
Зазвичай, люди хворіють на вітряну віспу лише один раз.
Проте, згодом трапляються повторні інфікування вірусом, це не спричинює повторну вітряну віспу, але може призвести до оперізуючого герпесу.
Вірус вітряної віспи нестійкий поза організмом людини , його швидко інактивують дезінфекційні засоби, він гине при висиханні, від температури понад 60°С, але добре зберігається при низькій температурі.
Джерелом інфекції при вітряній віспі є хворий, який стає небезпечним для оточення із кінця інкубаційного періоду (за 1-2 дні до появи висипу) і до 5-ї доби з моменту появи останніх елементів висипу. Механізм передачі збудника при вітряній віспі — повітряно-крапельний.
Характерні для вітряної віспи симптоми:
загальна інтоксикація — субфебрильна температура, головний біль, втрата або погіршення апетиту, слабкість.
Прояви на шкірі — перші висипки на обличчі, волосистій частині голови, тулубі, верхніх кінцівках, а якщо висипання значні, їх елементи можна знайти на долонях та підошвах. Везикули – це пухирці з прозорою рідиною, які через 2 доби лопаються та вкриваються кіркою. Пухирці з’являються поступово, хвилями, протягом 2–5 діб. Кожний епізод супроводжується підвищенням температури тіла.
Для профілактики захворювання на вітряну віспу застосовується вакцинація. Вакцина вводиться двічі, з інтервалом щонайменше 6 місяців. Невакциновані діти та дорослі, які мали контакт з вірусом, майже напевно захворіють на вітрянку. У деяких випадках після контакту з вірусом лікар може рекомендувати екстрену вакцинацію проти вітряної віспи. Це може запобігти захворюванню або зменшити його тяжкість.
Окрім вакцинації, важливо дотримуватися загальних правил гігієни та уникати контакту з інфікованими.
