До Всесвітнього дня боротьби зі сказом
Сказ — це гостре інфекційне захворювання тварин і людини, спричинене нейротропним вірусом сказу. Вірус викликає своєрідний енцефаліт зі стрімким пошкодженням центральної нервової системи. Якщо постраждалому своєчасно не надати кваліфіковану медичну допомогу, смерть неминуча.
В організм людини і тварини віруси сказу проникають при укусах хворими тваринами. Для людини особливо небезпечними є укуси в голову, шию і кисті рук тоді захворювання протікає з коротким інкубаційним періодом і особливо бурхливо. Віруси сказу можуть проникнути в організм людини при ослиненні в разі, коли на шкірі є порізи, тріщини або подряпини і так само через слизові оболонки.
Інкубаційний період при захворюванні триває від 30 днів до 3-х місяців. У деяких випадках він може складати 10 – 12 днів, і навіть від 100 днів до 1-го року. При укусах в область шиї та обличчя інкубаційний період короткий і становить в середньому від 10-ти до 14-ти днів. При укусах в кінцівки – 1,5 місяці і більше.
Перші симптоми сказу пов’язані з місцем укусу, де з’являється свербіж і ниючі болі. У хворого підвищується температура тіла до субфебрильних цифр, турбує головний біль і нездужання, зникає апетит. З’являється світлобоязнь, підвищена чутливість до слухових подразників і страшні сновидіння, можливе безсоння. Страх, тривога і почуття туги постійно супроводжують хворого. Посилюється пітливість, з’являється нудота і блювота.
Сказ у тварин. Віруси сказу накопичуються в слинних залозах, з яких виділяються зі слиною за тиждень до появи перших симптомів і ознак захворювання, в продромальний період (інкубаційний період) та в період захворювання. Всі тварини гинуть від сказу протягом 8 – 10 днів. Виняток становить жовтий (лисицевидний) мангуст, який є носієм вірусу протягом декількох років. При цьому клінічна картина захворювання у нього відсутня. У кажанів захворювання може набувати хронічний безсимптомний перебіг. Собаки і кішки живуть поруч з людиною, через що сказ тварин набуває велике епідеміологічне значення.
Профілактика сказу: регулярно вакцинувати свійських тварин та диких м’ясоїдних тварин (пероральна імунізація шляхом розкладання у місцях їх перебування їстівних приманок з вакцинами); уникати контактів із потенційно небезпечними тваринами; не торкатися диких чи безпритульних тварин; не підгодовувати безпритульних тварин у місцях, де постійно перебувають люди (особливо діти); дотримуватись правил утримання тварин.
Стережіться безпритульних, а особливо диких тварин, які не бояться самі до вас підійти.
Якщо Вас вкусила або ослинила тварина тоді слід: промити рану або місце контакту зі слиною під протічною водою з милом протягом 15 хвилин. Це потрібно, щоб максимально змити вірус, якщо він все ж таки потрапив в організм. Обробити краї рани антисептиком. Звернутися в травмпункт і обов’язково розпочати вакцинацію. Навіть, якщо вкусила домашня тварина, вакцинацію слід робити. Якщо тварина залишається здоровою на 10-й день і ветеринар це підтверджує, лікар може прийняти рішення про припинення курсу вакцинації. Протипоказань щодо вакцинації немає, їх можна робити немовлятам, вагітним жінкам, людям похилого віку. Препарати для щеплень виділяються безкоштовно.
