Посттравматичний стресовий розлад
ПТСР — це розлад психічного здоров’я, що виникає як реакція психіки на
травматичні події, які людина пережила, або була свідком страждань інших.
Зовні люди з ПСТР можуть нічим не видавати свого стану, але у них є невидимі
рани душі. Декому для виникнення ПТСР достатньо однієї травматичної ситуації.
Однак не в усіх людей, що мають травматичний досвід виникне ПТСР. Імовірність розвитку посттравматичного стресового розладу залежить від типу пережитої травматичної події. Наприклад, рівень ПТСР більш ніж у три рази (15,3%) вищий серед людей, які живуть в умовах війни; показники ПТСР особливо високі після сексуального насильства.
За даними Національної служби здоровʼя України (НСЗУ), у 2021 році діагноз
ПТСР був поставлений 3 167 пацієнтам, у 2022 році — 7 051 пацієнту, у 2023 році — 12 494 пацієнтам, а станом на 6 березня 2024 року — 3 292 пацієнтам.
Окрім ПТСР виділяють також комплексний посттравматичний стресовий розлад (КПТСР).
Чим відрізняється КПТСР та ПТСР? Для виникнення ПТСР людині достатньо однієї події, для КПСТР характерний більш тривалий травматичний вплив, тобто багаторазові, безперевні та повторювані травми.
ТРАВМАТИЧНІ ПОДІЇ - це зазвичай є події, що несуть загрозу життю та/або здоров’ю людини, наприклад, катування, рабство, геноцид, тривале домашнє насильство, неодноразове сексуальне або фізичне насильство в дитинстві, або ж людина могла бути свідком загрози життю або здоров’ю іншого, що також спричиняє травму.
КПТСР насамперед відрізняється від ПТСР складнощами регуляції емоцій,
міжособистісними проблемами та переконанням у власній нікчемності.
Людина, що має КПТСР може ізолюватись від контактів з друзями та родичами. Вони можуть бути поглинуті переживаннями щодо травми, почуттям сорому, думками про те, що інші не зрозуміють їх досвіду. Важливо, щоб ваша близька людина з КПТСР знала, що якщо необхідно, вона зможе до вас звернутися
ЯК ПІДТРИМАТИ БЛИЗЬКУ ЛЮДИНУ З КПТСР?
- Не знецінюйте переживань та досвіду людини
- Будьте чуйними
- Використовуйте пряму комунікацію, не змушуйте здогадуватись, що ви
хочете сказати
- Давайте зрозуміти, що почуття людини важливі (валідуйте)
- Слухайте стільки, скільки це необхідно
- Будьте поруч
- Не змушуйте людину розповідати про болючий досвід
- Наголошуйте на сильних сторонах особистості
- Ознайомтеся з доказовою інформацією про КПТСР
- Не давайте непрошених порад