Сімейні форми виховання дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування
Все найкраще, що є на Землі, починається з сім’ї. Без неї, як без природи, людство обійтися не може. «З родини йде життя людини» – говорить народна мудрість. Тут дитина робить свої найперші кроки, звідси вона виходить у широкий світ. У сім’ї вона навчається любові і добра.
На жаль, не всім даровано таке щастя. Відсутність батьківського тепла, маминої колискової на ніч, іграшок та подарунків на свята від рідних – усе це є життя дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування.
Позбавлення дитини сім’ї можна назвати не просто важким періодом в її житті, а долею, яка дає про себе знати вже з перших днів втрати родини. Життя дитини поза люблячим сімейним оточенням стає відразу важким. У кожного своє уявлення про щастя, але дитині бути щасливою без батьків неможливо.
Діти повинні зростати в сім’ях рідних батьків, але коли це неможливо, альтернативою біологічній родині може слугувати інша сім’я. Саме тому наша держава підтримує створення сімейних форм виховання дітей-сиріт, дітей позбавлених батьківського піклування.
В Україні існують такі форми сімейного влаштування дітей-сиріт та дітей позбавлених батьківського піклування: опіка/піклування; прийомна сім’я; дитячий будинок сімейного типу; усиновлення.
Встановлення опіки та піклування — це влаштування дітей-сиріт та, дітей, позбавлених батьківського піклування, в сім’ї громадян України, які перебувають переважно в сімейних, родинних відносинах із цими дітьми з метою забезпечення їх виховання, освіти, розвитку, захисту їх прав та інтересів.
Прийомна сім’я – це сім’я, яка взяла на виховання та спільне проживання від одного до чотирьох дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування.
Дитячий будинок сімейного типу (далі ДБСТ) – це сім’я, яка взяла на виховання та спільне проживання не менш як 5 дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування. Загальна кількість дітей у дитячому будинку сімейного типу не повинна перевищувати 10 осіб, враховуючи рідних.
Основна мета прийомної сім’ї/ДБСТ – забезпечити сімейне виховання дітей, які за певних життєвих обставин позбавлені можливості виховуватися у своїй родині.
Держава підтримує прийомну сім’ю/ДБСТ. Прийомна дитина/дитина-вихованець зберігає статус дитини-сироти, дитини, позбавленої батьківського піклування і користується усіма відповідними пільгами.
Усиновлення — це прийняття усиновлювачем у свою сім'ю дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування, на правах дочки чи сина, що здійснене на підставі рішення суду. Усиновлення дитини провадиться у її найвищих інтересах для забезпечення стабільних та гармонійних умов її життя.
З моменту здійснення усиновлення припиняються особисті та майнові права і обов'язки між батьками та особою, яка усиновлена, а також між нею та іншими її родичами за походженням.
Тепер, коли Ви маєте уяву про форми влаштування дітей, які залишились без батьківського піклування, будь ласка, розкажіть про ці форми виховання дітей вашим друзям і знайомим. Якщо маєте бажання створити прийомну сім’ю, дитячий будинок сімейного типу чи усиновити дитину звертайтесь до служби у справах дітей за місцем свого проживання.
