Відкрито меморіальні дошки Василю Мольчицу та Дмитру Бойку...
Сьогодні, 25 вересня 2023 року, відбулося урочисте відкриття меморіальних дощок загиблим військовослужбовцям із с. Білі Ослави Делятинської ТГ – Дмитру Бойку та Василю Мольчицу. Дошки було встановлено на стіні Білоославського ліцею ім. Марійки Підгірянки. На мітинг зібралися рідні бійців, керівництво Делятинської селищної ради, старостинського округу, працівники всіх місцевих установ та організацій, учні та вчителі ліцею… Дуже прикро, що клята війна забирає кращих із кращих – патріотів, відданих, сміливих, безстрашних, із непохитною вірою та світлими мріями…
Почесне право відкриття пам’ятних дощок надали батькові і брату покійного воїна Дмитра та рідній тітці полеглого воїна Василя… Відправив заупокійну панахиду та освятив пам’ятні знаки місцевий отець Василь Ужитчак.
Слова співчуття рідним і близьким полеглих воїнів висловили селищний голова Богдан Клим’юк та староста Микола Дячук, тітка Василя Мольчица прочитала присутнім авторського вірша, присвяченого світлій пам’яті полеглих бійців, відбулося покладання жовто блакитних квітів із стиглим колоссям пшениці…
Обидва воїни прожили коротке, але досить важке життя.
Василь Мольчиц рано втратив батьків і важко заробляв на хліб насущний для себе і для родини, народився в с. Білі Ослави, але разом з родиною останній час проживав на Сумщині, звідки і пішов добровольцем у лави Захисників України, на жаль там у важкому бою і обірвалося його молоде життя…
Дмитро Бойко теж рано втратив матір, багато працював і був підтримкою для родини, народився і проживав у с. Білі Ослави, звідки і долучився до лав війська ЗСУ, загинув гідно, на полі бою, захищаючи Україну…
Односельчани і близькі полеглих воїнів із теплотою згадують про цих хлопців – вони були працьовиті, чесні і готові завжди прийти на допомогу, мріяли про світле і мирне майбутнє, але на жаль тепер житимуть у наших серцях і приходитимуть у снах до своїх рідних…
Просимо Господа, щоб прийняв їхні чисті душі до Свого Царства і подарував їм світлу вічну пам’ять. Тепер щоразу їхні усміхнені обличчя зустрічатимуть вчителів та учнів рідного ліцею і нагадуватимуть всім про те, що немає більшої любові, аніж віддати своє життя заради свого ближнього, за наш з вами спокій, наближаючи Перемогу…
Навіки в строю! Герої не вмирають! Слава Україні!
