В Делятинській громаді з військовими почестями поховали загиблого військовослужбовця Ігоря Володимировича Дячука
Сьогодні, 6 червня, в с. Чорний Потік з військовими почестями поховали загиблого військовослужбовця Ігоря Володимировича Дячука… На цій землі Ігор прожив всього 42 роки, проте залишився в пам’яті односельчан та побратимів милосердним, добрим, співчутливим та великим патріотом своєї України… Починаючи з 2014 року він боронив територіальну цілісність нашої країни на східних кордонах… Військовослужбовець прожив важке життя, оскільки ще в дитинстві доля приготувала йому складні випробування – в п’ятирічному віці залишився сиротою, втративши батька і матір, вихованням хлопця займалася бабуся… Важким ударом для всіх стала звістка про його загибель, залишилися без надійного плеча брати, сестри, племінники, похресники, сусіди та односельці, не вистачатиме надійного побратима і там… на кривавому фронті. Війна забирає найкращих…
Своєї сім’ї Ігор створити не встиг, бо весь його час забрала клята війна з московитами…
Висловлюємо щирі співчуття всім рідним та близьким Ігоря. Кріпіться, хай дух ваш буде міцним і незламним!
Нам залишається тільки сум і щира молитва за його праведну душу, щоб Господь прийняв його до лав Небесного Війська, щоб дозволив йому стати нашим янголом і захисником…
Вічна і світла пам’ять герою!
Спи спокійно, ми не здамося! Навіки в строю! Герої не вмирають! Смерть ворогам! Слава Україні!
P.S. Якою людиною був загиблий Ігор можемо бачити із слів його друга і побратима Василя Ломпаса:
"Як жаль: ТИ відійшов у вічність, ДРУЖЕ,
Журавликом злетів у небеса.
Вся УКРАЇНА за ТОБОЮ тужить.
ТИ воїном в небеснім війську став.
Уже сльозами ллє Твоя родина,
Делятинська громада знов сумна,
Лиш не ридає матінка за сином:
Вона покійна, й батька вже нема.
Ох, друже ІГОРЮ, сумую за ТОБОЮ:
Надійним побратимом мені був.
Заллються очі тихою сльозою,
І не стихатиме у серці сум.
Там смерть свинцем гуляла серед бою,
Літали кулі не в один лиш ряд.
І водночас загинуло вас двоє,
Бо прилетів той проклятий снаряд.
ГЕРОЙСЬКИ захищав ТИ УКРАЇНУ,
І мужній був, таких би пошукать.
В важкій борні, мій друже, ТИ загинув,
ТОБІ би жити ще, а не вмирать.
Завжди ТЕБЕ ми будем пам'ятати.
Журба огорне побратимів дуже
Й салютами відлунять автомати...
Як жаль: ТИ відійшов у вічність, ДРУЖЕ...
Світла і вічна пам'ять хай залишається про ГЕРОЯ. Він був надто добрим, щирим і відвертим. Не за наказом, а за власним вибором пішов у штурмову роту, тому що мав непереборне бажання звільнити Україну від ворогів. Справжній БОРЕЦЬ, ПАТРІОТ, ГЕРОЙ. Земля йому пухом. Хай упокоїться у вічному спочинку з Богом душа ГЕРОЯ"
