24 травня в Україні відзначають День слов'янської писемності та культури
24 травня в Україні відзначають День слов'янської писемності та культури. Свято відоме також в інших східноєвропейських країнах: Болгарії, Сербії, Македонії, Чехії, Чорногорії.
Історія свята
Цього дня також вшановують пам'ять святих рівноапостольних Кирила і Мефодія, які були просвітниками. Вони відігравали важливу роль у становленні та розвитку слов’янського письменства і культури.
Кирило та Мефодій були просвітниками та проповідники християнства, творцями кириличної абетки, перекладачами церковних книг. Вони народилися в IX столітті в грецькому місті Солунь у сім'ї воєначальника.
На основі грецької абетки Кирило створив слов'янську абетку. Щоб передати фонетичні особливості слов'янської звукової системи, він доповнив абетку новими буквами, запозиченими з глаголиці. Згодом глаголиця лягла в основу кирилиці, на основі якої сформувалися алфавіти багатьох слов’янських народів.
В історії слов'янських народів запровадження кирилиці стало величезним культурним зрушенням, оскільки сприяло формуванню власних мов, освіти, традицій та культури.
Кирило та Мефодій вели просвітницьку діяльність та перекладали слов’янською мовою церковні книги, зокрема Євангеліє та Псалтир, а також самі писали оригінальні твори.
Початком офіційного відзначення цього свята на державному рівні в нашій країні став Указ Президента України від 17 вересня 2004 року в якому підтримуючи ініціативу Національної академії наук України, громадських та релігійних організацій день 24 травня встановлено Днем слов’янської культури і писемності.
У мирний час в Україні цього дня проходили просвітницькі та культурні заходи, науково-практичні конференції, зустрічі з читачами в бібліотеках, концерти і фестивалі, присвячені українській мові та культурі.
Цікаві факти про слов'янські мови та писемність
До слов'янських відносять кілька десятків сучасних мов, на яких говорять близько 440 мільйонів чоловік, а також наша українська мова. Всі слов'янські мови мають приблизно 80% загального лексикону.
- Імовірно, предком сучасних слов'янських мов є праслов'янська мова, яка існувала приблизно в 2-1 столітті до н.е. Ніяких її письмових пам'яток не виявлено.
- Багато людей вважають, що найдавнішою літературною пам'яткою, написаною праслов'янською мовою, є "Веллесова книга". Однак більшість сучасних вчених впевнені, що це фальсифікація 1950-их років. Не існує ніяких матеріальних доказів існування такої книги.
- У 9 столітті Кирило і Мефодій розробили писемність старослов'янської мови, яка був заснований на діалекті жителів сучасних Салонік. Як алфавіт для неї використовувалися кирилиця і глаголиця. Мова існувала в основному для написання книг, в побуті ж її не використовували.
- У старослов'янській мові не було теперішнього часу, але було чотири форми минулого і три майбутнього. Також у ній було 6 відмінків, як у сучасній українській мові.
- У наш час ентузіасти створили штучну міжслов'янську мову, яка використовує загальні для більшості слов'янських мов правила і слова. Її можуть розуміти жителі майже всіх східноєвропейських країн.
- Є сучасні слов'янські мови, які не мають чіткої літературної норми, наприклад, чорногорська і сербохорватська.
- Серед лінгвістів немає єдиної думки, чи були Кирило і Мефодій творцями глаголиці і кирилиці. Найбільш поширена думка, що брати розробили глаголицю, а кириличну абетку створили пізніше їхні учні. Глаголиця в сучасних мовах не використовується.
- Більшість слов'янських мов використовують латинський алфавіт. Кирилична азбука використовується в українській, болгарській, македонській, сербській та чорногорській мовах.
- Слов'яни представляли рай як вічно сонячне і тепле місце, куди на зимівлю відлітають птахи, а також душі померлих. Вони називали це місце добре відомим українцям словом "вирій".
