Непрохані гості - глисти
Глисти, або гельмінти, – узагальнена назва паразитів, здатних проникати в організм людини і тварин. Згідно з даними ВООЗ, понад 40 млн людей у світі є носіями різних паразитарних інфекцій, де більшу частину складають гельмінти. Зараженню глистами підлягають і дорослі, і діти. Існує маса різновидів цих паразитів, тому для батьків важливо знати симптоми гельмінтозу у дітей, а також методи його лікування та профілактики.
Виділяють три основних класи глистів:
- нематоди (круглі) – аскариди, гострики;
- цестоди (стрічкові) – ехінокок, бичачий і свинячий ціп’як;
- трематоди (плоскі) – сисуни.
Механізм зараження глистами найчастіше фекально-оральний. Заразитися людина може де завгодно: в транспорті, в дитячому садочку, в пісочниці, погладивши собачку або поцілувавши її в носик. Навіть просте недотримання правил гігієни, як миття рук після вулиці, може з великою часткою ймовірності привести до глистових інвазій.
Симптоматична картина при зараженні глистами завжди має варіативний характер, все залежить від того, яким видом паразитів була інфікована людина. Глисти живуть в кишечнику і негативно впливають на внутрішні органи людини, що веде до інтоксикації організму. При наявності гельмінтів в організмі порушується засвоєння поживних речовин. Крім того небезпека їх у тому, що їхні продукти життєдіяльності порушують роботу шлунково-кишкового тракту дитини. Гельмінти в людському організмі розселяються через кровоносну систему. Якщо ігнорувати симптоми і не вживати ніяких заходів боротьби з глистами, то вони будуть вражати й інші важливі для життя органи.
Не менш важливим є той факт, що дітям зі слабким імунітетом значно простіше підчепити паразита, адже ніщо не буде заважати йому рости і розмножуватись в комфортних умовах дитячого організму. Загалом людський організм може стати «комфортним притулком» для більш ніж 100 видів глистів, але найчастіше у дітей зустрічаються гострики і аскариди.
Симптоми гельмінтозів:
- періодичне підвищення температури тіла;
- поганий сон, пригнічений настрій і плаксивість;
- втрата апетиту;
- загальна роздратованість, зміни в поведінці;
- розлад дефекації – можуть бути закрепи чи діарея, болі у животі і бурчання;
- порушення работи травної системи – нудота і блювання, здування кишківника;
- втрата ваги;
- алергічні прояви – свербіж, дрібні висипи.
Хто має ризик заразитися глистами ?
- Діти, через руки, забруднені ґрунтом, піском, у яких можуть бути глисти;
- особи, які контактують із тваринами;
- особи, які проживають у незадовільних санітарних умовах, не мають доступу до чистої води.
Профілактика гельмінтозів
- Мити руки з милом перед вживанням чи приготуванням їжі або після контакту із землею чи відвідуванням туалету.
- Не дозволяйте дітям гратися на території, де багато випорожнень котів і собак.
- Ретельно мити овочі й фрукти.
- Прибирати фекалії за домашніми тваринами (котом чи собакою) якнайшвидше.
- Не споживайте сире чи недостатньо приготоване свиняче або волове м'ясо, сиру рибу.
- У місцевості з високим ризиком, де немає належних санітарних умов, каналізації, сучасних туалетів, пити готову воду з пляшок чи після кип’ятіння.
- своєчасна здача аналізів (двічі на рік в період «весна - осінь») на наявність глистів
- Не ходіть босоніж у місцях, де ґрунт може бути забруднений фекаліями.
Лікар епідеміолог
Відділення епідеміологічного нагляду
та профілактики інфекційних захворювань
Надвірнянського РВ
ДУ «Івано-Франківський ОЦКПХ МОЗ України» І. Горбаль-Клим’юк
Глисти, або гельмінти, – узагальнена назва паразитів, здатних проникати в організм людини і тварин. Згідно з даними ВООЗ, понад 40 млн людей у світі є носіями різних паразитарних інфекцій, де більшу частину складають гельмінти. Зараженню глистами підлягають і дорослі, і діти. Існує маса різновидів цих паразитів, тому для батьків важливо знати симптоми гельмінтозу у дітей, а також методи його лікування та профілактики.
Виділяють три основних класи глистів:
- нематоди (круглі) – аскариди, гострики;
- цестоди (стрічкові) – ехінокок, бичачий і свинячий ціп’як;
- трематоди (плоскі) – сисуни.
Механізм зараження глистами найчастіше фекально-оральний. Заразитися людина може де завгодно: в транспорті, в дитячому садочку, в пісочниці, погладивши собачку або поцілувавши її в носик. Навіть просте недотримання правил гігієни, як миття рук після вулиці, може з великою часткою ймовірності привести до глистових інвазій.
Симптоматична картина при зараженні глистами завжди має варіативний характер, все залежить від того, яким видом паразитів була інфікована людина. Глисти живуть в кишечнику і негативно впливають на внутрішні органи людини, що веде до інтоксикації організму. При наявності гельмінтів в організмі порушується засвоєння поживних речовин. Крім того небезпека їх у тому, що їхні продукти життєдіяльності порушують роботу шлунково-кишкового тракту дитини. Гельмінти в людському організмі розселяються через кровоносну систему. Якщо ігнорувати симптоми і не вживати ніяких заходів боротьби з глистами, то вони будуть вражати й інші важливі для життя органи.
Не менш важливим є той факт, що дітям зі слабким імунітетом значно простіше підчепити паразита, адже ніщо не буде заважати йому рости і розмножуватись в комфортних умовах дитячого організму. Загалом людський організм може стати «комфортним притулком» для більш ніж 100 видів глистів, але найчастіше у дітей зустрічаються гострики і аскариди.
Симптоми гельмінтозів:
- періодичне підвищення температури тіла;
- поганий сон, пригнічений настрій і плаксивість;
- втрата апетиту;
- загальна роздратованість, зміни в поведінці;
- розлад дефекації – можуть бути закрепи чи діарея, болі у животі і бурчання;
- порушення работи травної системи – нудота і блювання, здування кишківника;
- втрата ваги;
- алергічні прояви – свербіж, дрібні висипи.
Хто має ризик заразитися глистами ?
- Діти, через руки, забруднені ґрунтом, піском, у яких можуть бути глисти;
- особи, які контактують із тваринами;
- особи, які проживають у незадовільних санітарних умовах, не мають доступу до чистої води.
Профілактика гельмінтозів
- Мити руки з милом перед вживанням чи приготуванням їжі або після контакту із землею чи відвідуванням туалету.
- Не дозволяйте дітям гратися на території, де багато випорожнень котів і собак.
- Ретельно мити овочі й фрукти.
- Прибирати фекалії за домашніми тваринами (котом чи собакою) якнайшвидше.
- Не споживайте сире чи недостатньо приготоване свиняче або волове м'ясо, сиру рибу.
- У місцевості з високим ризиком, де немає належних санітарних умов, каналізації, сучасних туалетів, пити готову воду з пляшок чи після кип’ятіння.
- своєчасна здача аналізів (двічі на рік в період «весна - осінь») на наявність глистів
- Не ходіть босоніж у місцях, де ґрунт може бути забруднений фекаліями.
Лікар епідеміолог
Відділення епідеміологічного нагляду
та профілактики інфекційних захворювань
Надвірнянського РВ
ДУ «Івано-Франківський ОЦКПХ МОЗ України» І. Горбаль-Клим’юк
