25 грудня в с. Заріччя поховали загиблого Героя військовослужбовця Любомира Жовніровича...
Війна із російським загарбником забрала з нашої громади вже тринадцятого воїна... Цвіт нації гине за нашу з вами свободу, захищаючи наш спокій, в холодних окопах вони своїми руками тримають оборону...
У Любомира вдовою залишилася дружина і сиротою маленька донька Вікторія, в батьківській хаті назавжди залишиться той гіркий дух невимовного смутку, його брат і сестра назавжди запам'ятають його саме таким добрим, веселим, завжди готовим прийти на допомогу, у пам'яті односельців згадка про нього завжди буде як про порядного, талановитого, творчого, добродушного та набожного чоловіка...
Дуже символічним є те, що день похорону героя припав саме на святкування Різдва Христового - 25 грудня, а відразу після поховання, перервавши дрібний дощ смутку в небі засяяли одразу дві веселки... Господь чує наші молитви, наші благання...
Щиро бажаємо рідним і близьким витримки пережити важку втрату, а нам - пам'ятати, якою важкою ціною здобувається наша Перемога...
Вічна пам'ять і вічний спокій... Хай Господь прийме душу воїна до Свого Царства, де немає хвороб, печалей, скорботи, а лиш життя вічне...
Герої не вмирають! Слава Україні! Героям Слава! Смерть ворогам!
