Інфекційний мононуклеоз
Інфекційний мононуклеоз – гостре інфекційне захворювання, що викликається вірусом Епштейна-Барра, який вражає циркулюючі В-лімфоцити, порушуючи клітинний та гуморальний імунітет. Клінічно характеризується синдромом загальної інтоксикації , генералізованою лімфаденопатією, тонзилітом, збільшенням печінки та селезінки, а також вираженими специфічними змінами гемограми.
Джерело інфекції – хвора людина з наявними та стертими формами захворювання, але переважно – вірусоносії, які не мають жодних наявних ознак захворювання (як клінічно, так і лабораторно). Механізми передачі:
- повітряно-крапельний (аерозольн ий);
- контактний (за допомогою слини – “хвороба поцілунків”);
- гемоконтактний (кров’яний): при медичних маніпуляціях, ін’єкціях, статевих актах;
- вертикальна (трансплацентарна): передача від матері плоду під час вагітності.
Інкубаційний період мононуклеозу триває від одного до чотирьох-шести тижнів, тобто, симптоми можуть проявлятись через місяць після контакту з вірусоносієм. У перші дні захворювання дитина є в’ялою, у неї поганий апетит, субфібрилітет. Такий стан може спостерігатись до двох тижнів. Потім самопочуття погіршується: підіймається температура, збільшуються лімфатичні вузли, з’являється біль у горлі.
Основними симптомами інфекційного мононуклеозу є:
- головний біль;
- загальне нездужання;
- втома;
- гострий біль у горлі;
- збільшення та почервоніння піднебінних мигдалин;
- збільшення та болючість лімфатичних вузлів у ділянці шиї (лімфаденопатія);
- підвищення температури;
- збільшення селезінки (спленомегалія);
- збільшення печінки;
- на 3-5 день захворювання може з’явитись висип.
Профілактикою інфекційного мононуклеозу є дотримання правил особистої гігієни, обмеження контактів з хворими та зміцнення імунітету. Вакцини проти вірусу Епштейна-Барр, який є основною причиною мононуклеозу, на даний час не існує.
Часте миття рук, особливо після контакту з потенційно забрудненими поверхнями та перед їжею. Уникати контакту рук з обличчям, особливо ротом і носом. Не пити з чужих склянок і не ділитися напоями.
Уникати близького контакту з людьми, у яких є симптоми вірусних інфекцій, такі як висока температура, кашель, нежить.
Обмежити контакти з дітьми, які мають ознаки мононуклеозу, особливо якщо це стосується спільних іграшок.
Зміцнення імунітету: збалансоване харчування ;регулярна фізична активність; своєчасне лікування інших захворювань для підтримки загального стану організму.
Важливо пам'ятати, що інфекційний мононуклеоз часто передається через слину, тому слід уникати поцілунків та використання спільних предметів побуту з хворими.
