A A A K K K
для людей з обмеженими можливостями
Делятинська громада
Івано-Франківська область, Надвірнянський район

ІСТОРИЧНА ДОВІДКА С. ЗАРІЧЧЯ

КОРОТКА  ІСТОРИЧНА  ДОВІДКА  ПРО  СЕЛО  ЗАРІЧЧЯ

 

                  У широкій мальовничій долині швидкоплинної річки Прут на високому березі  плато  розкинулось велике гірське село Заріччя.Від заходу Заріччя межує з селищем міського типу Делятин, нижче по течії Прута із селом Добротів, на сході з великим селом Білі Ослави, а з південного заходу його оточують гори. Відстань  від села до районного центру 14 км; 55 км. до обласного центру.

                  Назва села походить від того, що воно розміщене за річкою. Уперше в історичних письмових джерелах село Заріччя , як засвідчує Львівський історик П.Сіреджук згадується 1410 роком. Однак люди на його землях поселились значно раніше, про що свідчать виявлені тут поховання  доби бронзи. З переказів старожилів перше поселення починалось на території що розміщена над Прутом, яка до сьогоднішнього дня носить  назву “Могили”  . Перекази пов”язують цю назву з тим , що на цьому місці відбувся бій козаків з татарами та козацьке поховання. Друга назва, яка засвідчує про перебування козаків на території села Заріччя пов”язана з назвою “Козакова криниця” в якій - найкраща вода  на території села. Тут була і перша дерев”яна церква, парохом  якої був о.Філарет з львівщини.

                Здавна село Заріччя славилось своїми майстрами, які будували гуцульські хати, дерев”яні мости, церкви і вілли.Це брати Василь та Іван Бахмати, Михайло Стельмащук та інші. З народниїх промислів розвивалось ткацтво (верети) та вишивка. Крім  цього жителі села займались іншими роботами: розводили ВРХ ,коней, овець, а також працювали на розробці деревини на навколишніх тартаках  та її перевезенні.

                Після першої дерев”яної церкви на “Могилах” , яка не збереглася, в другій побудованій в 1909 році парохом був о.Микола Волошин дідусь Марійки Підгірянки, який проводив серед жителів села як духовну, так і просвітницьку роботу. В кінці ІХХ  ст.силами громади при сприянні австрійської влади було збудовано сільську школу директором якої був

З.Матківський.Будучи палким українцем він організував товариство “Просвіта” , В звичайній сільській школі діяла читальня.

           Першим правником в селі був Іван Докторук, який закінчив Коломийську гімназію та Львівський університет.

                  Під час обстрілу в першій світовій війні церква, яка була збудована 1909 році  згоріла.В 30-ті роки о.Бойків організував сільську громаду на побудову нової церкви, архітектурний проект якої розробив Лев Левинський при сприянні І.Докторука.Керував будівництвом церкви майстер із Заріччя Михайло Стельмащук.Будівництво церкви почалось 1937 році а закінчилось в 1942 р.

                З 1941-1944 рр. директором школи був Д.Бабинець, який був розстріляний з зарічанцями при проведенні каральної акції, яку провели німці в селі в 1944 році тоді  було розстріляно 29 жителів села.

        В 30-ті роки  крім товариства “Просвіта” головою якого був Максим Ковалюк в селі діяло товариство “Січ”, яке очолив Михайло Стельмащук – член ОУН. При “Просвіті” діяв аматорський гурток та хор.В 1936 році було ораганізовано товариство “Луг”. В ОУН , яка вела боротьбу з різними окупантами на той час входили зарічанці: Дмитро Бабинець. Михайло Стельмащук, Катерина Наконечна, Максим Бахмат, Василь Довбенюк.

               Спільно з ОУН  боротьбу за волю України вели загони УПА.В рядах яких було     більше сімдесяти       вояків, жителів села Заріччя.Одним з них був командир куреня “Підкарпатський” майор УПА Павло Вацик “Прут”, який був побратимом Василя Андрусяка “Різуна”. Павло Вацик “Прут” загинув Чорному лісі 01.03.1946 року біля села Пациків (сьогодні Підлісся) Тисменецького району.

                      В кінці 80-х років ХХ ст. розпочалась  нова хвиля національного відродження. В селі було створено товариство української мови голова осередку Микола Олексійович Гаврилюк. З цього часу в селі проведено  велику патріотичну роботу по відродженню істроичних свят – Шевченківські вечори, вистави, Дня злуки, Бою під Крутами та інші. На базі  товариства  української мови пізніше був створений осередок Нароного Руху України, який очолив Микола Стельмащук.При сприннні та організації членів НРУ  було освячено створений силами односельчан – Миколи Вацика, Миколи Гаврилюка, Михайла Янчука за ескізом  Миколи Гаврилюка пам”ятний знак Членам ОУН-УПА, та пам”ятник голодомору 1932-1933рр.

                  В Чорному лісі віднайдено місце загибелі майора Павла Вацика “Прута” де встановлено огорожу та пам”ятний хрест, який освячено в 1996 році. Другого січня 2007 року в центрі села збудовано та освячено пам”ятник майору “Пруту”.Освячення  при великій кількості жителів села та запрошених гостей  здійснили епископи   УГКЦ Микола Сімкайло та епископ УПЦ КП Йоан .

         На території УП ЦКП встановлено пам’ятник жителям села розстріляних  німцями під час каральної акції 28 лютого 1943 року.

         Село в 2001-2004 рр. повністю газифіковано  за кошти жителів села- вкладено 1250 000 грн. На території села діють 20 магазинів, 2 кафе.

         В 2005-2014 році   в центрі села громадою УГКЦ  побудовано нову церкву Благовіщення Пресвятої Діви Марії  під керівництвом о.Михайло Сметанюка.

               Окрасою села є сільська школа побудована в 2002 році при допомозі уроженки села Заріччя на даний час громадянки Канади пані Анни-Люби Яворської, яка пожертвувала на будівництво школи 350 тияч канадських та 20 тисяч американських доларів.Кожного року  випускники-медалісти відзначаються грошовими преміями  наданими  уроженкою с.Заріччя  громадянкою Канади Анною Бурій.

              Гордістю села Зарічччя є наші вчені: академік Михайло Костицький та професор Василь Костицький, які були депутатами українського парламенту,  Михайло Костицький був суддею Конституційного суду,Василь Дмитрук- головний фінансит при адміністрації Президента., Михайло Гнатюк та Ігор Дудзяний - професори Львівського Національного Державного Університету, які беруть активну участь в громадському і культурному житті нашого краю та члени товариства “Гуцульщина” у м.Львові, покійний Степан Мочерний- доктор економічних наук, професор .

gromada.org.ua

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора

Онлайн-опитування:

Увага! З метою уникнення фальсифікацій Ви маєте підтвердити свій голос через E-Mail
Скасувати

Результати опитування

Авторизація в системі електронних петицій

Ще не зареєстровані? Реєстрація

Реєстрація в системі електронних петицій


Буде надіслано електронний лист із підтвердженням

Потребує підтвердження через SMS


Вже зареєстровані? Увійти

Відновлення забутого пароля

Згадали авторизаційні дані? Авторизуйтесь